Мій Господи, мій Друже,
Прости, що я байдуже
Читаю часом Слово,
І слабну знов і знову.
Прости, що спотикаюсь,
Й не завжди довіряюсь
Тобі і Твоїй волі.
Будь Ти вершитель долі!
Прости, що гордувата,
Невже це я? Пихата?
Своїм вкраси смиренням,
Й до діл любві надхненням.
Живи в мені, Ісусе,
Твоєю хай зовуся.
Веди мене, Спаситель,
Ти з Богом Примиритель.
|
